Еммет швидко зайшов у вітальну. В даний час йшла передача про кажанів на Animal planet. Вампір любив цю передачу дуже сильно і ніколи не пропускав її. Але тут сталася прикрість: він не міг знайти пульт від телевізора.
Через деякий час він знайшов пульт, але там не було батарейок.
Знайшовши нові батарейки, Еммет вставив їх у пульт, але виявилося, що ці батарейки непридатні для використання.
Після довгих мук Еммет присів на стілець у вітальні, але виявилося, що ніжка стільця була зломана і він впав.
Чорт, що за день!- подумав Еммет.
З нервів він розбив екран телевізора і сів на крісло закривши лице руками.

Еліс граційно зайшла в кімнату, тягнучи за руку Джаспера. Було приємно відчути хатню прохолоду після пекучого сонця надворі. Спека абсолютно не заважала вампірам, але вдома було набагато краще. Вампірка помітила Еммета, який закрив очі руками, відкинувшись на кріслі.
Її здивований погляд попрямував до кусочків скла на підлозі, а потім до телевізора. Лише одна секунда пішла на те, щоб дівчина зрозуміла, що тут сталося.
- Знову поганий день, Еммете? - Еліс не могла стримати сміх.
Еммет вже вкотре ламав щось у домі через різні дрібниці. Пора вже до цього звикнути. - пронеслось в думках вампірки.
- Гадаю, Карлайл розлютиться. Еммете, ти ведеш себе як дитина! - сказала Еліс і попрямувала до сходів.
А телевізор був непоганий. - подумала вона.
- Джаспере, розкажи Еммету про наші плани на вечір. Можливо, це його трохи розвеселить. - швидко вимовила вампірка і показала Еммету язика. - А я повідомлю усім іншим.
Через секунду дівчина зникла на другому поверсі.

Вітальня -----> Кабінет Карлайла

Еліс затягнула Джаспера у вітальню. Вампір помітив Еммета, що сидів на кріслі, нахмурившись і закривши лице руками. Емм..щось сталось? Еммет, завжди веселий та балакучий, сидів зараз отак... Це не схоже на нього,- подумав вампір. Та тут він замітив уламки крісла, а поруч - розбитий телевізор. Джас миттю зиркнув на годинник, що висів на стіні і з усмішкою догадався:
- Хм, Еммете, знову не вийшло подивитись передачу? Не треба через це так переживати, якщо хочеш - на кухні є ще один телевізор, але ми з Еліс маємо для тебе інше заняття.
Еліс за той час, показавши язика, побігла сходами нагору, зі словами:
- Джаспере, розкажи Еммету про наші плани на вечір. Можливо, це його трохи розвеселить. А я повідомлю усім іншим.
Джаспер лише кивнув і продовжив:
- Думаю, непогано було б зіграти в бейсбол сьогодні. Еліс каже, що буде гроза, а це найкращий час для ігор. Ну, як? Ти не проти?
Джаспер запитально глянув на брата.

Вітальня -----> Кімната Еліс і Джаспера

- Привіт, мої любі! - сказала Есме.
- Привіт синку! А де всі решта? Я за вами вже скучила! Щось цікаве відбувалось поки мене не було?
Есме підійшла і встала біля Еммета.
- А де Карлайл? - здивувалась вона.
Мені потрібно з ним поговорити! - подумала вампірка.

Карлайл швидко спустився по сходах, мимо нього пробіг Джаспер. Коли вампір спустився, то він побачив поломане крісло і телевізор.
- Еммете, досить вже все ламати! Ти ведеш себе як дитина. - голосно сказав Карлайл.
Я так і знав, що це буде щось дороге. - подумав вампір.
- О, Есме, нарешті ти приїхала! Я за тобою теж скучив. Ну як там в Сієтлі? А де Розалі? - спитав Карлайл
Він підійшов до дивану, сів на нього, склавши руки, і подивився на свою сім'ю.

Джаспер вбіг до вітальні, почуваючись набагато зручніше в новому одязі. Перша, кого він побачив, була Есме. Вампір неймовірно зрадів її появі і підійшов зі словами:
- Есме, радий бачити! - Джаспер підійшов до матері і обняв за плече.
- Ну, що ж, будемо чекати на решту, - він роззирнувся і побачивши Карлайла на дивані, всівся біля нього у недбалій позі.

Вітальня -----> Кімната Еліс і Джаспера

Белла зайшла в кімнату, тримаючи на руках Нессі. В вітальні було дуже багато людей і десь поміж всіх вона чула голос Есме...Белла уважно роздивилася і її тут не побачила. мабуть мені здалося - подумала вона. - Белла поставила донечку на підлогу, мовивши: - Іди пограйся, Нессі. - А сама підійшла до Джаспера щоб запитати чи не приїхала вже Есме.
- Джаспере, ти не знаєш чи Есме вже повернулася з Сіетлу? - Белла була занепокоїна, адже вони повинні вже були повернутися.